ПАМ'ЯТКА ІЗ ПИТАНЬ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 та профілактики травматизму серед дітей дошкільного віку під час літнього оздоровлення

(Пам'ятка для батьків дошкільних навчальних за­кладів)

1.  Пожежна безпека

1.  Джерела вогню (сірники, запальнички та ін.) потрібно зберігати  недоступному для дітей місці.

2.  Легкозаймисті речовини (спирт; рідини, що містять спирт; лаки; фарби;розчинники; бензин; олію та ін.) потрібно зберігати в недоступ­ному для дітей місці.

3.  Під час відпочинку на природі не потрібно розпалювати багаття і дозволяти це робити дітям.

4.  Не курити в присутності дітей і не залишати недопалки.

2.     Попередження травматизму під час відпочинку

2.1.  Не залишайте дітей без нагляду.

2.2.   Перевірте обладнання дитячого майданчика, щоб впевнитися у відсутності чинників, що можуть спричинити травмування. Особливо уважно обстежте пісок: у ньому можуть міститися скло та гострі мета­леві предмети.

2.3. Огляньте територію навколо будинку і перевірте наявність від­критих підвалів, каналізаційний люків, ям, електрощитів, недобудова­них об'єктів, стоянок автотранспорту тощо.

2.4. Під час перебування на вулиці в літній день захищайте голову ди­тини панамою.

2.5.    Регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опі­кам шкіри.

3. Безпека дорожнього руху

1.  Виконуйте правила дорожнього руху.

2.  Проаналізуйте місце проживання на предмет оцінки інтенсивності дорожнього руху.

3.  Дозволяйте старшим дітям самостійно переходити дорогу за пов­ної відсутності руху: автотранспорту або велосипедистів.

4.  Пам'ятайте, отруйні гази машин — небезпечні для дітей.

4. Безпека в лісі

1.   Забороняйте ходити до лісу буз супроводу дорослих.

2.   Під час перебування у лісі разом із дітьми не збирайте та не вжи­вайте незнайомих грибів, ягід, рослин.

3.   Не розводьте у лісі багаття під час засухи; за необхідності в цьому, розмістіть вогнище на відкритому місці. Після використання ретельно загасіть його та засипте землею.

4.   Обстежте місце встановлення намету в лісі з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами тощо.

5.   Для походу до лісу одяг дитини добирайте таким чином, щоб опти­мально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок.

6.   Не засмічуйте навколишнє середовище та не залишайте після себе жодних слідів свого перебування.

7.     Не залишайте дітей без нагляду!

5. Безпека на водоймі

1.Не заливайте дитину без нагляду біля водойми.

2.Не дозволяйте купатись та стрибати у воду в неперевірених мі­сцях.

3.Для купання обирайте незасмічені з твердим дном, без водорос­тей та мулу місця.

4.Забороняйте користуватись човном, плотом без супроводу дорос­лих.

5.Не дозволяйте запливати на глибину, використовуючи гумовий матрац чи іграшку.

6.Не допускайте пустощів на воді (не можна зненацька лякати, утри­мувати одне одного під водою, жартома кликати на допомогу).

7.Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолод­жувався.

ЩАСЛИВОГО  ОЗДОРОВЛЕННЯ!

 Що робити батькам, щоб допомогти власній дитині досягти успіхів у житті? Наскільки важливо для підростаючого, але поки ще зовсім маленького артиста, адвоката, економіста, політика уміння красиво, чітко і виразно говорити? Адже відомо, що 17-20 % інформації слухачу дає інтонація співрозмовника. Дуже часто губиться цікава, оригінальна думка, озвучена мляво, невиразно та незрозуміло. Багато дітей в силу свого віку ще не знають, наскільки важливо для них навчитися правильно говорити, але батьки повинні розуміти, що навіть найменше порушення звуковимови може негативно вплинути на подальший розвиток дитини. Чому?

По-перше, в багатьох дітей у зв'язку з недоліками мовлення виникають психологічні проблеми – дитина соромиться свого мовлення, намагається менше говорити – і, як наслідок, вона стає більш замкнутою, нетовариською.

По-друге, порушення звуковимови в дошкільному віці є першою сходинкою до проблем у навчанні читання і письма в школі (виникають так звані дислексія – часткове порушення читання та дисграфія – часткове порушення письма).

 І нарешті, по-третє, мовлення – це один з найголовніших засобів пізнання світу, а тому погано розвинене мовлення буде перешкоджати повноцінному розвитку особистості.

 Формування правильної вимови у дітей - це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м'язів рук. Рухи рук тісно пов'язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Зв'язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.

 Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов'язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.

 Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам'ять, увага, зв'язне мовлення.

 Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.

 Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:

 Розминати пальцями пластилін, глину.

 Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.

 Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.

 Стискати та розтискати кулачки.

 Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.

 Двома пальцями руки (вказівним та середнім) "ходити” по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.

 Показувати окремо тільки по одному пальчику.

 Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.

 Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.

 Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.

 Нанизувати великі ґудзики на нитку.

 Зав’язувати вузлики на мотузці.

 Одним із прийомів  розвитку дрібної моторики є бісероплетіння. Для дітей дошкільного віку бісероплетіння є унікальною можливістю знайомства з творчістю й цікавим заняттям. Плетіння бісером розширює творчі здібності дитини, навчає добирати кольори й вигадувати різноманітні візерунки та мотиви, розвиває і удосконалює дрібну моторику рук, а також елементарні математичні навички, зокрема усний рахунок.

 Робота з бісером та намистинками сприяє особистісному розвитку дитини: формує внутрішню дисципліну, посидючість, терпіння, вміння доводити розпочату справу до кінця. А головне – дарує дитині хвилюючі миті спостереження за процесом народження шедеврів, які створюються її руками. До того ж вироби з бісеру – чудовий подарунок, зроблений власноруч.

Як розвивати мовлення дитини?

 Спілкуйтесь з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які оточують її.

 Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.

 Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не “сюсюкайте”.

 Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.

 Коли малюк говорить, виправляйте його мовленнєві помилки лише після того, як він закінчить фразу.

 Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вивчайте вірші, складайте цікаві історії за малюнками.

 Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями й фарбами, грайте мозаїкою, кубиками чи пазлами, нанизуйте бісер,. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук.

Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху

Батькам на замітку

Про Дитячий травматизм

Основні причини травматизму під час фізкультурних вправ.

Причиною нещасного випадку можуть послужити: незадовільний стан місця занять, несправне обладнання та інвентар, несприятливі погодні умови, невідповідне взуття або одяг, відсутність страховки, надмірне навантаження, відсутність дисципліни під час проведення занять, недостатній медичний контроль і порушення лікарських вимог.

Перш ніж приступити до занять з дітьми, необхідно в доступній формі пояснити, що можна, а що не можна робити  під час занять фізичними вправами і чому.

Крім усього іншого, загальновідомо, що слабкі, погано розвинені фізично діти більшою мірою схильні до травматизму. Здоровій і міцній дитині багаторазові падіння під час ігор на тверду поверхню (грунт, дерев'яна підлога або лід) нічим не загрожують. Така дитина при падінні легко переводить своє тіло в сприятливе становище. Та й падає набагато рідше, завдяки гарній координації рухів.

Діти, які страждають гіподинамією, надмірною вагою, мають більше шансів отримати серйозну травму, якщо випадково оступилися на сходах або посковзнулися на вулиці під час прогулянки. У дітей, які регулярно займаються фізичними вправами, вже до 5-7 років виробляються навички і рухові вміння по самостраховці, але і в цей період не можна послаблювати увагу до дитини.

Шановні батьки!

Якщо ви розмістили в квартирі спорткомплекс, то, перш ніж допустити дитину до занять, ретельно перевірте, чи надійно закріплені всі деталі. Справність снарядів треба відслідковувати також під час занять, а потім періодично перевіряти (можуть розхитатися стійки, поперечини, перетертися канати тощо). На підлогу, де розташований спорткомплекс, обов'язково стелиться щось м'яке, що заміняє гімнастичний мат. Особливу увагу слід приділити страховці - злегка підтримувати дитину, щоб попередити падіння.

Поведінка дорослих

при нещасних випадках і травмах у дітей

Якщо дитина отримала травму голови

Необхідно укласти її в ліжко. Намочити серветки холодною водою і прикладати до голови, а по мірі зігрівання міняти їх. Стежити за станом дитини.

 Ознаки струсу мозку: запаморочення, нудота, блювота. У цих випадках треба викликати лікаря.

Подряпини. Порізи.

Промити ранку або подряпину перекисом водню. Краї та місця пошкодження змастити настойкою йоду або зеленки, накласти пов'язку. Якщо ранка глибока, то  звернутися до хірурга: можливо, буде потрібно накласти шви.

Падіння з висоти

Якщо з'являється набряк буквально на очах, дитина скаржиться на сильний біль, можливо, це перелом. Не слід обмацувати забите місце, цим тільки підсилите біль! Дитині стане легше, якщо, доставляючи його в медичну установу, руку взяти на перев'язь, я ногу прибинтувати до рівної дошки, широкої лінійки.

Відморозив пальці рук або ніг, кінчик носа або щоки.

Перша допомога полягає в енергійному розтиранні відмороженого місця чистими хусткою або рушником, змоченим горілкою або спиртом. Продовжувати цю процедуру до появи чутливості шкіри, а після цього накласти пов'язку з вазеліном. Не можна розтирати відморожені місце снігом (сніг, як наждачний папір, додатково травмує шкіру). Якщо відмороження глибоке і чутливість довго не відновлюється, розтирання слід припинити. Накласти пов'язку, зігріти дитину гарячим питтям і скоріше доставити в лікарню.

Отримав опік  окропом, гарячою їжею.

Підставити обпечену ділянку тіла під струмінь холодної води - це зменшить біль. Якщо з'явилися пухирі - не проколювати їх! Сильний опік, коли його площа досить велика (більше долоні дитини), вимагає екстреної медичної допомоги! До приїзду «швидкої» нічим не змащувати, не присипати!

Проковтнув ліки (з аптечки дорослих), прийнявши їх за цукерки.

Швидше викликати у дитини блювоту, засунувши їй у рота обгорнутий бинтом палець, надавивши на корінь язика. Бажано з'ясувати, скільки таблеток вона проковтнула і які. Якщо відомо, скільки їх було в упаковці, флаконі, порахувати решту. Млявість, сонливість, як і різке збудження, - ознаки лікарського отруєння! Терміново викликати «швидку»!

Реакція дитячого організму на травму відрізняється від реакції дорослого.

Непритомність - легкий вид втрати свідомості, трапляється у дітей незалежно від їхнього стану. Причинами можуть послужити невеликі ранки з незначною кровотечею, і не тільки у себе, а й у товариша. В такому випадку треба посадити або покласти дитину, дати йому понюхати нашатирний спирт і потерти їм скроні.

Шановні батьки!

Вірно надана перша допомога полегшує подальше лікування. Намагайтеся заспокоїти дитину, якщо вона перелякалася, не показуйте їй свого хвилювання, дійте швидко і без суєти. Навіть, якщо травма вам здалася не дуже серйозною і ви успішно самі допомогли дитині, її треба якомога швидше показати лікареві, бо враження хорошого самопочуття може бути оманливим. Удари можуть викликати внутрішні крововиливи, струс мозку, а також інші травми, здатні спричинити серйозні наслідки.

• Безпека життєдіяльності дошкільників
•  
• ШАНОВНІ БАТЬКИ!
• Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища. Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати  та дотримуватись наступних правил:
• –       не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
• –       вчити дитину користуватися дверним вічком;
• –       не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;
• –       вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;
• –       забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
• –       забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;
• –       не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;
• –       запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;
• –       не дозволяти дражнити тварин;
• –       не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;
• –       не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;
• –       не дозволяти визирати у відчинене вікно;
• –       вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;
• –       вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.
• Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я!

 ВИХОВАННЯ У ДІТЕЙ ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ І ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СВОЮ БЕЗПЕКУ

Шановні батьки!

Використовуйте будь-яку можливість, щоб висловити дитині свою любов.

    Оцінюйте кожну самостійну справу дитини Позитивно.

    Намагайтеся помітити позитивні зміни в дитині і не забудьте похвалити її, навіть якщо ці зміни незначні.

    Пам’ятайте, що при частому зверненні до заохочення та похвали ви сприяєте розвитку у дитини впевненості у собі.

    Намагайтеся вчити дитину, як виправити негарний вчинок.

    Висловлюйте своє ставлення до незалежної поведінки дитини ясно і однозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно.

    Розмовляйте з дитиною в тоні поваги та співробітництва.

    Залучайте дитину до процесу прийняття рішень.

    Пам’ятайте, що ви навчаєте дитину на власному прикладі.

    Намагайтеся уникати пустих погроз.

    Вчіть дитину прагнути до успіху, бо успіх визнаний дорослими, є мірилом її цінності.

    Рахуйтеся з думкою дитини — дитина має право бути невдоволеною, навіть обуреною, коли вона повинна підкоритися правилам, що їй не до смаку.

    Залучайте дитину до вирішення проблемних ситуацій.

    Не допускайте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів — вони викличуть у дитини лише негативні емоції, аж ніяк не вплинувши на виправлення поведінки.

    Намагайтеся не виражати перевагу одному з дітей.

    Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити; давайте їй посильні завдання та доручення.

    Пам’ятайте, що тільки любов та шанобливе ставлення до дитини сприятимуть вихованню особистості!

ДІЇ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

Шановні батьки!

Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі:

    подзвонити до служби порятунку за номером «101»;

    викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;

    негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;

    при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму;

    при евакуації з висотного будинку більше щансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;

    пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;

    при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;

    намагатись загасити полум’я засобами первинного пожежогасіння;

    до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена тканина (ковдра, килим), вогнегасник;

    за можливості м’які предмети вкинути до ванни та залити водою;

    вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електрострумом;

    не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжим притоком кисню;

Усі вище названі дії можливі лише в тому разі, якщо пожежа піддається знищенню в перщі хвилини. У разі значного розповсюдження вогню слід негайно залишити приміщення, бо в сучасних квартирах дуже багато матеріалів з синтетичним покриттям, що виділяє дуже ядучу| субстанцію. Вдихнувши дим з тліючого лінолеуму чи меблів з МДС є ризик знепритомніти і згоріти заживо!

При виникненні пожежі не втрачайте здорового глузду, негайно орієнтуйтесь у ситуації та приймайте рішучі дії щодо запобігання тяжким наслідкам!

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

Коли дитина хоче творити

Іноді ми говоримо один одному: "Ти поводишся, як дитина, ти ставиш дитяче запитання". І забуваємо про те, що саме дитяча поведінка є природною.

 Золота середина

Коли дитина говорить, що хоче побудувати літак, ми часто сміємося над такими фантазіями або просто не звертаємо на них увагу. Але таким чином дуже легко знищити ті творчі пориви, які в дитячому віці є ос­новною рушійною силою розвитку. Отже, якщо ваш малюк вирішив зробити те, що з об'єктивної точки зору зробити неможливо, не варто йому заявляти про це безапеляційно, які не потрібно бігти в магазин і намагатися задовольнити найфантастичніші його бажання.

Підтримайте її наміри

Краще, коли дитина, загорівшись якоюсь ідеєю, буде поступово, в міру її реалізовувати, розуміти неможливість виконання задуманого. У цьому немає нічого поганого. Творчі пориви дітей обов'язково потрібно використовувати для їхнього ж добра. Наприклад, ваш син хоче побуду­вати автомобіль. Ви розповідаєте йому про те, що спочатку необхідно накреслити схему, змайструвати модель тощо. Якщо він дійсно має ба­жання це зробити, то починає цікавитися тим, як роблять креслення, які принципи використовуються для моделювання автомобіля, захоче займатися у відповідному гуртку тощо. Ваше завдання - допомогти дити­ні, а не розвінчувати її надії. Не біда, що сьогодні вона хоче чо­гось одного, а завтра іншого. Нехай пробує, головне, що ваша дитина хоче щось зробити.

Фантазії і життя

Однак якщо ідеї стають все фантастичнішими, а їх реалізація не просувається далі оголошення наміру, це означає, що ваш малюк прос­то фантазер. Тоді порадьте йому читати фантастичні книги, казки, книги про подорожі. Можливо, це буде стимулювати його уяву під час читання, і в житті плани вашої дитини стануть більш реальними. Допо­мога в реалізації ідей дитини - найкращий спосіб її розвитку. Якщо ви пояснюєте їй все зі своїх позицій, то, звичайно, вона володітиме певними знаннями, але може звикнути покладатися на чужу думку і залежати від неї. Краще запропонувати допомогу у розв'язанні задачі, але з урахуванням самостійності виконання дитиною задуманого. Задіяти логічні здібності і прищепити практичні навички, проявити себе найкращим чином малюкам допоможуть у спеціалізованих дитячих клубах.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шановні батьки!

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання — забезпечення безпеки руху пішоходів. У попередженні дорожньо-транспортного травматизму роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на і дорогах.

Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

Ø не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правил дорожнього руху;

Ø не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, своїм прикладом не заохотити дітей;

Ø вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;

Ø на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

Ø при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити  дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

Ø не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;

Ø вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай — спереду, тролейбус, автомобіль та автобус — позаду);

Ø не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

Ø не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

Ø не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад!

 Хто хоч раз провів відпустку з дітьми на природі, ніколи вже не зможе відмовити собі й дітворі у цій ні з чим не зрівнявши радості. Та для того, щоб пройнятися цим почуттям, зовсім не обов'язково чекати відпустки; вихідні дні, банавіть час після роботи можна використати для «спілкуванням втрьох» - ви, дитина і рідна природа.

Повірте, ті години й хвилини, які будуть витрачені на це, обернуться роками щастя: по-перше, зараз ви спостерігатимете, як крок за кроком осягає дитина навколишній світ, самі допомагатимете їй у цьому, а , по-друге, колись у майбутньому відлунням ваших нинішніх прогулянок стане видимий усім, цінований людьми багатий духовний світ вашого сина чи доньки, гармонія їхніх думок і почуттів, фізична досконалість.

При розумному, вдумливому ставленні до прогулянок з малятами, коли батько чи мати або дідусь чи бабуся гуляють не поруч з дитиною, а разом із нею, кожний такий вихід за поріг дому стає школою формування особистості.

Ви показуєте маляті красу вечірнього неба і росяного, ранку, тремтливого листочка і сонечка на ньому, квітки, що тільки розпукується, і гілок, що згинаються під плодами, - і в юному серці зароджується почуття краси,найнеобхідніше для формування естетичних смаків та ідеалів.

Ви разом із сином прив'язуєте зламану гілку, допомагаєте мурашці, що заблукала знайти доріжку до її оселі, захищаєте пташку від посягань хлопчаків з рогатками - і малюк привчається дивитися на світ очима зацікавленого господаря, захисника рідної природи.

Ви спостерігаєте з донькою , як повертає голову за сонцем сонях, як закриваються перед дощем квіти кручених паничів, як в'ються над квітучою гречкою бджоли, і в дівчинки виникає безліч «чому ?», «як ?». «навіщо ?». Відповісте їй - і нова" злива запитань. Бо, як твердив К.Д.Ушинський , «хочете навчити дитину логічно мислити - ведіть її у природу». Треба тільки бути готовими до відповідей, а зробити це допоможуть поради вихователя в дитсадку або книжки.

Та не тільки розум і почуття дитини бурхливіше розвиваються за такого активного спілкування з природою. На свіжому повітрі маєте необмежені можливості для рухливих ігор з малятами, а це означає розвиток рухів, загартування на витривалість.

І, може, найголовніше: коли такі прогулянки стануть у сім'ї доброю традицією, це зробить ваші душевні контакти з дитиною міцними і надійними, а отже, вам ніколи не загрожуватиме небезпека якоїсь недоброї днини опинитися перед закритою наглухо душею власного сина чи доньки.

Напевне, кожен із батьків має свої таємниці: як утримати увагу ді­тей, залучити їх до пізнавальної діяльності... Пам'ятайте, що за дітьми треба пильнувати: небезпека на природі чатує на кожному кроці. Якщо не будете забувати про це, то отримаєте від відпочинку море позити­ву! І тоді кожен вихід на природу стане для всіх цікавим, повчальним, а ваша дитина згадуватиме ці миттєвості як найкращі, передаючи вже свій, батьківський досвід власним дітям. Дорослі чомусь вважають, що на природі діти мають задовольнятися і тим, що розглядатимуть чудові краєвиди.Завдання ж дорослих — пробудити в дітей естетичні почуття до природи, навчити їх не лише розуміти  і любити, а й постійно берегти її. Малюки мають діставати насолоду від і спостережень на природі. Отже, щоб діти отримали позитивний настрій від відпочинку, дорослі мають подбати про це заздалегідь: визначити, куди краще поїхати з малюками, чим їх зацікавити на відпочинку, яку користь він принесе їм.

«Мокрі» запитання

Ігри з водою поліпшують дітям на­стрій, піднімають життєвий тонус, збага­чують досвід знаннями, враженнями, емо­ціями, бо плескання у воді знімає психічну напругу, агресію, дискомфорт. Для ігор із водою знадобляться такі матеріали: єм­ності різних форм і об'ємів (чашки, ложки, баночки з різними отворами). На березі річки викопайте невеличку ямку, налийте в неї річкової води, помістіть туди іграшки, які вільно плавають. Поспостерігайте з ді­тьми: вода спочатку холодна, потім нагрі­вається (за умови, якщо ґрунт глиняний, тоді вода не «втече» крізь нього). Можнапровести  експеримент на  «плавучість», занурюючи по черзі різні предмети: лож­ку, палички, горішки, папір, камінчик, полі­етилен, пінопласт. Висновки треба роби­ти одразу після занурення цих предметів у воду. Виливаючи воду із пляшок, запро­понуйте дітям послухати, як вона дзюрчить.

Лісовий конструктор

До лісу ми потрапляємо, як правило, на «тихе» полювання. Та все ж переважно ми вирушаємо туди на відпочинок. У лісі мож­на знайти химерну корягу, яка має ціка­ву форму. На ній можна зробити поробку: зняти кору, покрити її лаком.Завдань для практичної роботи з дітьми в лісі без­ліч: знайти шишки, жолуді, горішки і ви­класти з них (щось на кшталт живого кон­структора) будь-які фігурки, зібрати для гербарію квіти, листочки, хвою. Від збору лісових і польових букетиків будь-яка дитина дістане насолоду. Варто завчас­но застерегти малечу від неприємностей: трава може вколоти або порізати, серед трав трапляються отруйні. Будьте уважні! Зібрані букетики поставте у баночки з-підйогурту та придумайте їм оригінальні на­зви. Плоди дерев можна розкласти у про­зорі баночки або коробки. На них наклей­те малюнок дерева, квітки або листя.

Захоплення від  збудованого казкового будиночка для лісових мешканців у дітей буде не меншим. У ньому можна розташу­вати столик, який можна легко виготовити з маленьких дерев'яних паличок, зв'язаних травою та прикритих зверху корою, галя­винки можна прикрасити мохом, живими квітами. Для хлопчиків підійде чоловічий сюжет, скажімо облаштування шосе. На ньому мають бути мости, машини (іграш­кові теж згодяться), придорожні кав'ярні, магазини і навіть озера, річки.

Якщо ви плануєте побути в лісовій зоні кілька днів, можна використати такий варі­ант розваг, як пошук «скарбів». Без участі дітей заховайте в кущах, на дереві чи під камінням «скарби». Потім дайте дітям карту  і вирушайте з ними в подорож. За словесною інструкцією  дорослого дитина шукає «скарб» Разом із дітьми дорослий іде до пред­мета. При цьому кожен з учасників зупи­няється на тій відстані, яку він назвав. Так наочно можна переконатися, хто з дітей має кращий окомір.

Можна провести гру інакше: постам те два прапорці на відомій лише вам від­стані, і гравці, розмістившись збоку за20—30 кроків, визначають на око відстань між ними (вказати кроки або ж метри). Пе­ремагає той, у кого найточніша відповідь.

Повний басейн

Матеріал: надувний басейн, два відра, малі відерця, банки, ми­сочки тощо.

Хід гри. Двоє дітей сидять у басейні і бавляться. Біля кожно­го з них стоїть порожнє відро. За командою вони, весело наспівую­чи, починають вичерпувати воду й переливати її у відра. Потім басейн знову наповнюють водою, і гру по­чинають двоє інших дітей, корис­туючись для вичерпування вже інши­ми ємкостями.

Водяні бомбочки

Матеріал: надувний басейн, повітряні кульки, тонка довга дош­ка, цвяхи, молоток, відерця.

Хід гри.

Цю гру краще органі­зовувати спекотної днини. "Водяні бомбочки" (повітряні кульки) напов­нюють водою, зав'язують і вклада­ють у велике відро. У тонку дошку з одного кінця забивають кілька цвя­хів так, щоб гострі кінчики трохи ви­глядали з іншого боку. Двоє дітей сідають у надувний басейн, а двоє інших стоять біля нього, тримаючи дошку із цвяхами назовні. За сигна­лом гравці по черзі кидають свої "бомбочки" у дошку. Потрапивши на гострий кінчик цвяха, кулька, лоп­нувши, бризкає водою на голови тих, хто в басейні (через певний час їх замінюють). Гру можна проводити й гуртами.

Здатність кольорів передавати інформацію про довколишнє важко переоцінити. Ми пропонуємо використовувати на прогулянці ігри для того, щоб навчити дітей правильно сприймати кольори, орієнтуватись в їх різноманітті,  розвивати мовлення і творчу уяву малюків.

Хочете дізнатись про здібності власної дитини, Вам допоможе цей тест

Дайте оцінку  в балах кожній із зазначених характеристик за 5-и бальною системою. Найвища – 5 б., найнижча – 0 б.

ТИПИ ОБДАРОВАНОСТІ  І ЇX ХАРАКТЕРИСТИКА ЗА ДЕ ХААКОМ ТА КАФОМ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ

1. Ваша дитина засвоює нові знання швидко і легко.

2. Має почуття здорового глузду і використовує знання у практичних, повсякденних ситуаціях.

3. Вміє розмірковувати. Ясно мислить, не плутається в думках. Встанов­лює зв'язки між подіями, причиною та наслідком. Добре розуміє недогово­рене, здогадується про те, що часто не висловлюють дорослі, але мають на увазі. Встановлює причини вчинків інших людей, мотиви їх поведінки.

4. Швидко запам'ятовує почуте або прочитане без спеціальних зауважень, не витрачає багато часу на повторення того, що потрібно запам'ятати.

5. Знає багато про такі події і проблеми, про які його однолітки не зна­ють і не здогадуються.

6. Багатий словниковий запас, користується новими словами, легко вислов­лює свою думку.

7. Любить чигати книжки, які звичайно читають не однолітки, а діти тро­хи старші за віком.

8. Вирішує складні завдання, що погребують розумових зусиль.

9. Має різнобічні Інтереси. Ставить багато запитань.

10. Випереджає своїх однолітків у навчанні на рік чи два. Часто нудьгує на заняттях, уроках, тому що навчальний матеріал йому вже давно відо­мий з книжок, журналів, розповідей дорослих.

11. Оригінально мислить і пропонує несподівані, оригінальні відповіді та рішення.

12. Дуже спостережлива, швидко реагує на нове і несподіване.

СХИЛЬНІСТЬ ДО ЗАНЯТЬ НАУКОВОЮ РОБОТОЮ

1. Висловлюе думки чітко і точно.

2. Читає книги, статті, популярні видання, журнали з випередженням своїх однолітків на рік- два.

3. Володіє вищою від середньої здатністю щодо розуміння абстрактних по­нять та встановлення узагальнень.

4. Добра "моторна" координація, особливо між зоровим сприйняттям і ру­кою. Добре фіксує те, що бачить і чітко записує те, що чує.

5. Після уроків любить чигати науково - популярні журнали, книги, віддаю­чи їм перевагу перед художньою літературою.

6. Не сумує, якщо її проект чи новий задум не підтриманий педагогом чи батьками, або якщо "експеримент" не вдався.

7. Прагне з'ясувати причини і суть подій.

8. Проводить багато часу над створенням власних "проектів" (конструю­вання, збирання колекцій тощо).

9. Любить обговорювати наукові події, винаходи, часто задумується над цим.

ЛІТЕРАТУРНЕ ОБДАРУВАННЯ

1. Легко будує розповідь, починаючи від зав'язки сюжету і закінчуючи розв'язанням якого-небудь конфлікту.

2.Придумує щось нове і незвичне, коли розповідає уже всім відоме.

3. Дотримується лише необхідних деталей у розповідях про події.     

все неістотне відкидає, залишає головне, найбільш характерне.

4. Розповідаючи про щось, вміє добре дотримуватись вибраного сюжету, не втрачає головної думки.

5. Вибирає у своїх розповідях такі слова, які добре передають емоційний стан героїв, їх переживання і почуття.

6. Уміє передавати у розповідях такі деталі, які важливі для розуміння події (що не вміють робити його однолітки). Разом з тим не упускає основної лінії сюжету.

7. Любить писати оповідання чи вірші.

8. Зображає у розповідях своїх героїв дуже живими, передає їх почуття,

настрій та характер.

ХУДОЖНІ ЗДІБНОСТІ

1. У своїх малюнках, картинах зображає різні предмети, ситуації, людей (немає одноманітності  в сюжетах малюнків).

2. Серйозно ставиться до творів мистецтва. Стає вдумливою і дуже серйозною, коли бачить хорошу картину, незвичну скульптуру, краси­во і художньо виконану річ, слухає музику.

3. Завжди готова використати будь-який новий матеріал для виготовлення іграшок, картини, малюнка, композиції, у роботі з ножицями, клеєм.

4. Коли має час, охоче малює, ліпить, створює композиції, що мають художнє призначення (прикраси для дому, одягу тощо).

5.  Звертається до малюнка або ліплення для того, щоб виразити свої почуття і настрій,

6.Цікавиться творами мистецтва, створеними іншими людьми. Може висло­вити свою власну оцінку і прагне відтворити те, що подобається, у своєму власному малюнку або створеній іграшці, скульптурі.

7.Любить працювати з клеєм, пластиліном, глиною, щоб відображати події, речі у трьох вимірах і просторово.

АРТИСТИЧНИЙ ТАЛАНТ

1. Легко входить у роль іншого персонажа, людини тощо.

2. Цікавиться акторською грою.

3. Змінює тональність і тембр голосу, коли зображає іншу людину.

4. Розуміє і вміє відобразити конфлікт у ситуації, коли має можли­вість розіграти яку-небудь драматичну сцену.

5. Передає почуття через міміку, жести, рухи.

6. Прагне викликати емоційні реакції в інших людей, коли про щось захоплено розповідає.

7. Дуже легко драматизує, передає почуття, емоції, переживання.

МУЗИЧНИЙ ТАЛАНТ

1. Відгукується дуже швидко і легко на ритм і мелодії, завжди вслухається в них.

2. Добре співає.

3. У гру на інструменті, у пісню чи танець вносить багато енергії і почуттів.

4. Любить музичні записи. Прагне піти на концерт або туди, де можна почути музику.

5. Любить співати разом з іншими.

6. У пісні або музиці передає свої почуття, свій стан.

7. Співає оригінальні власні мелодії.

8. Добре грає на якомусь інструменті.

ТЕХНІЧНІ ЗДІБНОСТІ

1.     Добре виконує завдання з ручної праці.

2.     цікавиться механізмами і машинами.

3.     Захоплюється конструюванням машин, приладів, моделей поїздів.

4.     Може лагодити зіпсовані прилади, використовувати старі деталі для створення всяких іграшок.

5.     Любить з’ясовувати причини відмов, несправностей у роботі механізмів.

6.     Читає журнали і статті про створення нових приладів, машин, механізмів.

ЗДІБНОСТІ ДО СПОРТУ

1. Енергійна і справляє враження дитини, якій необхідний великий обсяг фізичних навантажень, щоб відчувати себе щасливою.

2. Любить брати участь у спортивних змаганнях та іграх.

3. Постійно має успіхи у певному виді спортивної гри.

4. Бігає швидше за інших.     

5. Має кращу, ніж однолітки, координацію рухів, рухається легко і граціозно.

6. Любить подорожувати, грати на відкритих спортивних майданчиках.

7. Вільний час проводить у рухливих іграх, грає у хокей, баскетбол.